МАКРОГЕНИЯ (лат. macrogenia, -ae.f) макрогенія. Вид аномалії; характеризується масивною нижньою щелепою з різко висунутим підборіддям.

МАКРОГЛОССИЯ (лат. macroglossia, -ae, f) макроґлосія. Уроджене чи набуте збільшення язика внаслідок лімфанґіектазії чи м'язової гіпертрофії.

МАКРОДЕНТИЯ (лат. macrodentia, -ae, j) макродентія. Аномалія розвитку: надмірно великі розміри одного чи декількох зубів.

МАКРОСТОМИЯ (лат. macrostomia, -ae, f) макростомія. Аномалія розвитку: надмірно широка ротова щілина.

МАКРОХЕЙЛИЯ (лат. macrocheilia, -ae, f) макрохейлія. Патологічне збільшення губ унаслідок лімфанґіоми, гемангіоми.

МАЛЫЕ НЁБНЫЕ КАНАЛЫ (лат. canales palatini minores) малі піднебінні канали. Кісткові канали в пірамідальному відростку перпендикулярної пластинки піднебінної кістки, що відкриваються отворами, через які проходять мала піднебінна артерія, вена й однойменний нерв.

МАНДИБУЛЯРНАЯ АНЕСТЕЗИЯ (лат. anaesthesia mandibularis) мандибулярна [нижньощелепна, нижньощелепова] анестезія. Виключення нижнього альвеолярного нерва біля нижньощелепного отвору і язичного нерву; /див. тж НИЖНЕЧЕЛЮСТНАЯ АНЕСТЕЗИЯ/.

МАРГИНАЛЬНЫЙ ГИНГИВИТ (лат. gingivitis marginalis) маргінальний гінгівіт. Запалення ясен, що уражає весь ясновий край і міжзубні сосочки; /див. тж КРАЕВОЙ ГИНГИВИТ/.

МЕЖАЛЬВЕОЛЯРНЫЙ () міжальвеолярний.

МЕЖКОРНЕВОЙ () міжкореневий.

МЕЖЧЕЛЮСТНАЯ КОСТЬ (лат. os intermaxillare) міжщелепна [міжщелепова] кістка. Передньо-нижня частина верхньої щелепи, що несе верхні різці; іноді залишається відособленою.

МЕЛОВИДНЫЙ () крейдоподібний.

МЕМБРАНА ЭМАЛИ (лат. membrana enameli; membrana adamantina; cuticula enameli) мембрана емалі. Щільне утворення на поверхні емалі; /див. тж КУТИКУЛА ЭМАЛИ/.

МЕСТНАЯ АНЕСТЕЗИЯ (лат. anaesthesia localis) місцева анестезія. Анестезіяяких-небудь частин тіла, чи органів тканин, заснована на взаємодії лікарських засобів чи фізичних факторів [чинників] на утворення периферичної нервової системи.

МЕСТНОЕ ЛЕЧЕНИЕ (лат. therapia localis) місцеве лікування. Загальна назва різного роду заходів (місцевого застосування), спрямованих на відновлення здоров'я.

МИГРИРУЮЩИЙ ГЛОССИТ (лат. glossitis benigna migrans) мігруючий [мігру-вальний] ґлосит. Запалення язика, що характеризується чергуванням вогнищ десквамації епітелію з вогнищами його набрякання і помутніння.

МИКРОГЕНИЯ (лат. microgenia, -ae, f) мікрогенія. Недорозвинення нижньої щелепи з западінням підборіддя.

МИКРОГЛОССИЯ (лат. microglossia, -ae, f) мікроґлосія. Аномалія розвитку: занадто малі розміри язика.

МИКРОГНАТИЯ (лат. micrognatia, -ae, f) мікроґнатія. Аномалія розвитку: малі розміри нижньої щелепи.

МИКРОСТОМАТОМИЯ (лат. microstomatomia, -ae,f) мікростоматомія. Усунення рубцевого стягнення ротової щілини шляхом розтину.

МИКСАДЕНИТ (лат. myxadenitis, -itidis, f) міксаденіт. Запалення слизових залоз.

МИКСАДЕНИТ, ГУБНОЙ (лат. myxadenitis labialis) губний міксаденіт. Хвороблива інфільтрація тканин біля слизових залоз губ, що супроводжується виразками; /див. тж БОЛЕЗНЬ БЕЛЬЦА/.

МИКСОМА (лат. myxoma, -atis, и) міксома. Доброякісна пухлина, що складається з мукоїдної основної речовини, у якому розташовані круглі, веретеноподібні і зірчасті клітини.

МИНДАЛЕВИДНЫЙ () мигдалеподібний.

МИНДАЛИНА, ЯЗЫЧНАЯ (лат. amygdala accessoria) язичний мигдалик. Непарна мигдалеподібна залоза, розташована в слизовій оболонці кореня язика.

МОЛОЧНЫЕ ЗУБЫ (лат. denies lactei) молочні зуби. Зуби, що прорізуються в людини в перші 2—3 роки життя та випадають у віці від 5—-6 до 13—14 років і замінюються постійними зубами.

МОЛЯРЫ (лат. dentes molares) великі кутні зуби, моляри. Постійні зуби верхньої і нижньої щелепи, розташовані по 3-ри із кожної сторони зубного ряду; мають 2 чи 3 корені і жувальну поверхню, утворювану трьома, чотирма чи п'ятьма горбками; (рос. большие коренные зубы).

МУДРОСТИ, ЗУБЫ (лат. dentes sapientiae; dentes serotini - пізні зуби) зуби мудрості. Треті моляри людини; прорізуються у віці 18—25 років.

МУМИФИКАЦИЯ ПУЛЬПЫ (лат. mumificatio pulpae) муміфікація пульпи. Сухе змертвіння зубного м 'якуша, висихання зубної м 'якоті.

МЫШЦА - ВЕРХНИЙ СЖИМАТЕЛЬ ГЛОТКИ (лат. musculus constrictor pharyngis superior) м'яз - верхній стискувач [стискач] глотки [ковтки]. М'яз задньобо-кової стінки глотки [ковтки], що звужує її порожнину.

МЫШЦА (лат. musculus, -і, т) м'яз. Орган із властивістю скоротливості, що забезпечує рух того чи іншого елементу живого орґанізму; складається переважно з поперечно-покресленої чи гладкої м 'язової тканини.

МЫШЦА РТА, КРУГОВАЯ (лат. musculus orbicularis oris) круговий [коловий] м'яз рота. Мімічний м 'яз, розташований в товщі губ, що оточує ротовий отвір від кутів рота до серединної лінії, стискає губи, витягає їх уперед і закриває рот.

МЫШЦА СМЕХА (лат. musculus risorius) м'яз сміху. Мімічний м'яз, що відтягає кут рота назовні і поглиблює носогубну складку.

МЫШЦА, ВИСОЧНАЯ (лат. musculus temporalis) скроневий м'яз. Жувальний м 'яз, що піднімає нижню щелепу і тягне її назад.

МЫШЦА, ЖЕВАТЕЛЬНАЯ (лат. musculus masseter) жувальний м'яз. М'яз, бічної ділянки обличчя, що піднімає нижню щелепу і висуває її вперед.

МЫШЦА, КВАДРАТНАЯ НИЖНЕЙ ГУБЫ (лат. musculus quadratus labii inferioris) квадратний м'яз нижньої губи. Мімічний м'яз, що відтягає нижню губу вниз і латерально.

МЫШЦА, КРЫЛОВИДНАЯ, ВНУТРЕННЯЯ (лат. musculus pterygoideus internus) внутрішній криловидний [крилоподібний] м'яз. Жувальний м'яз, який при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік, при двосторонньому — піднімає і висуває її вперед.

МЫШЦА, КРЫЛОВИДНАЯ, НАРУЖНАЯ (лат. musculus pterygoideus externus) зовнішній криловидний [крилоподібний] м'яз. М'яз, розташований на ос-наві [оснавині] черепа; при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу в протилежний бік, при двосторонньому — висуває її вперед.

МЫШЦА, НАТЯГИВАЮЩАЯ НЁБНУЮ ЗАНАВЕСКУ (лат. musculus tensor veli palatini) м'яз, натягуючий [натягувальний, що натягує] піднебінну завіску. М'яз м 'якого піднебіння, що розтягує і напружує піднебінний апоневроз; розширює просвіт слухової труби.

МЫШЦА, ПОДБОРОДОЧНАЯ (лат. musculus mentalis) підборідний м'яз. Мімічний м'яз, що підтягує шкіру підборіддя догори і витягає нижню губу.

МЫШЦА, ПОДБОРОДОЧНО-ПОДЪЯЗЫЧНАЯ (лат. musculus geniohyoideus) під'язично-підборідний м'яз. М'яз передньої ділянки шиї, розташований вище під 'язичної кістки, тягне її нагору і вперед, опускає нижню щелепу.

МЫШЦА, ПОДБОРОДОЧНО-ЯЗЫЧНАЯ (лат. musculus genioglossus) підборідно-язиковий м'яз. М'яз язика, при однобічному скороченні відхиляє його в сторону, при двосторонньому — висуває його вперед.

МЫШЦА, ПОДНИМАЮЩАЯ НЁБНУЮ ЗАНАВЕСКУ (лат. musculus levator veli palatini) м'яз, піднімаючий [піднімальний, що піднімає] піднебінну завіску. М'яз м'якого піднебіння, що піднімає його, розширюючи зів і звужуючи глотковий отвір слухової труби.

МЫШЦА, ПОДНИМАЮЩАЯ НЁБНУЮ ЗАНАВЕСКУ (лат. musculus tensor et levator veli palatini) м'яз, піднімаючий піднебінну завіску. М'яз м 'якого піднебіння, що піднамає піднебінний апоневроз; розширює просвіт слухової труби.

МЫШЦА, ПОДЪЯЗЫЧНО-ЯЗЫЧНАЯ (лат. musculus hypoglossus) під'язично-язиковий м'яз. Мяз язика, що відтягає його вниз і назад.

МЫШЦА, ПОПЕРЕЧНО-ИСЧЕРЧЕННАЯ () поперечно-покреслений м'яз.

МЫШЦА, СКУЛОВАЯ (лат. musculus zygomaticus) виличковий м'яз. Мімічний м 'яз, що тягне кут рота нагору і латерально, поглиблює носогубну складку.

МЫШЦА, СОБАЧЬЯ (лат. musculus caninus) собачий м'яз. Мімічний м'яз, що тягне кут рота догори.
 
МЫШЦА, ТРЕУГОЛЬНАЯ (лат. musculus triangularis) трикутний м'яз. Мімічний м 'яз, що опускає кут рота і тягне його назовні.

МЫШЦА, ЧЕЛЮСТНО-ПОДЪЯЗЫЧНАЯ (лат. musculus mylohyoideus) щелепно-під'язиковий м'яз. М'яз піднижньощелепного трикутника шиї, що підтягує під'язичну кістку догори і допереду, опускає нижню щелепу; утворює дно порожнини рота.

МЫШЦА, ШИЛОВИДНО-ЯЗЫЧНАЯ (лат. musculus styloglossus) шиловидно-язиковий м'яз. М'яз язика, відтягає його нагору і дозаду.

МЫШЦА, ЩЁЧНАЯ (лат. musculus buccinator; musculus buccinalis) щічний м'яз. M яз щічної ділянки обличчя, відтягає кут рота в сторони, притискає щоку до зубів, стискає щоки, охороняє слизову оболонку щоки від прикусування при жуванні.

МЫШЦА-ОПУСКАТЕЛЬ ПЕРЕГОРОДКИ НОСА (лат. musculus depressor septi nasi) м'яз-опускач перегородки носа. Мімічний м'яз, що опускає кінчик носа.

МЫШЦЫ (лат. musculi) м'язи. Органи, які мають властивість скоротливості, що забезпечує рух того чи іншого елемента живого організму; складаються переважно з поперечно-покресленої чи гладкої м'язової тканини.