ЛЕЙКОКЕРАТОЗ (лат. leucokeratosis, -is, J) левкокератоз, лейкокератоз. Бородавчаста форма лейкоплакії [левкоплакії]. Вогнища хронічного запалення слизових оболонок, яке супроводжується зроговінням епітелію (у вигляді утворення білуватих плям і бляшок); частіше спостерігається на слизовій оболонці рота, внутрішньої поверхні щік.

ЛЕЙКОПЛАКИЯ (лат. leucoplakia. -ae, f) лейкоплакія, лейкоплакія. Дистрофічна зміна слизової оболонки, що супроводжується зроговінням епітелію різного ступеня; відноситься до передраку [передпістряку].

ЛЕЧЕНИЕ, МЕСТНОЕ (лат. therapia localis) місцеве лікування. Загальна назва різного роду заходів (місцевого застосування), спрямованих на відновлення здоров'я.

ЛИНИЯ, КОСАЯ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ (лат. linea obliqua mandibulae) коса лінія нижньої щелепи. Лінія, розташована на внутрішній поверхні нижньої щелепи нижнє підборідного отвору.

ЛИНИЯ, ЧЕЛЮСТНО-ПОДЪЯЗЫЧНАЯ (лат. linea mylohyoidea) щелепно-під'язикова лінія. Виражений лінійний виступ кісткової тканини; місце прикріплення однойменного м'яза на нижній щелепі; є результатом функціональної дії м 'яза.

ЛИХОРАДОЧНЫЙ () пропасний.

ЛИЦО (лат. fades, -ei, f) обличчя. Передня частина голови.

ЛИЦО, ЛЬВИНОЕ (лат. fades leonina) лев'яче [левове] обличчя. Спотворене обличчя (при проказі).

ЛИЦО, ПТИЧЬЕ (лат. facies avis) пташине обличчя. Обличчя зі скошеним і западаючим назад підборіддям при недорозвиненні нижньої щелепи й анкілозах скронево-нижньощелепного суглоба.

ЛОЖНАЯ АДЕНТИЯ (лат. adentia spuria) несправжня адентія. Відсутність декількох зубів.

ЛУКОВИЦА, ВКУСОВАЯ (лат. bulbus gustatorius; gemma gustatoria [LNH]; caliculus gustatorius [PNA, BNA, JNA]) смакова цибулина. Структурно-функціональна одиниця органу смаку, що складається з епітеліальних смакових клітин, зв'язаних з кінцевими розгалуженнями смакових нервових волокон; /див. ток ВКУСОВАЯ ПОЧКА, ВКУСОВАЯ ЧАШКА/.

ЛУНКА ЗУБА (лат. alveolus dentis; alveolus dentalis) чарунка зуба. Поглиблення в щелепі, у якому містяться корені зуба; /див. тж ЛУНОЧКА ЗУБА, АЛЬВЕОЛА ЗУБА/.

ЛУНОЧКА ЗУБА (лат. alveolus dentis; alveolus dentalis) чарунка зуба. Поглиблення в щелепі, у якому містяться корені зуба; /див. тж ЛУНКА ЗУБА, АЛЬВЕОЛА ЗУБА/.

ЛЬВИНОЕ ЛИЦО (лат. facies leonina) лев'яче [левове] обличчя. Спотворене обличчя (при проказі).