БАКТЕРИАЛЬНЫЙ (лат. bacterialis. -e) бактеріальний, бактерійний. Що стосується бактерій.

БЕННЕТТА, УГОЛ (лат. angulus Bennetti: від прізвища англійського стоматолога N.G.Bennett, 1870-1947) кут Беннетта. Кут бічного суглобного шляху на який відхиляється суглобова голівка та гілка нижньої щелепи при переході з центральної оклюзії [прикусу] в бокову; в середньому дорівнює 15°—17°.

БИФУРКАЦИЯ (лат. bifurcatio, -onis, f) біфуркація. Вилоподібне розділення. Роздвоєння кореня зуба.

БЛЯШКА, ЗУБНАЯ (лат. agmen dentalis; agmen dentis) зубна бляшка. Конгломерат мікроорганізмів із продуктами ферментативного походження, що має свій місцевий рН.

БОКОВАЯ РАСЩЕЛИНА ВЕРХНЕЙ ГУБЫ (лат. fissure labii superioris lateralis) бокова розщілина верхньої губи. Аномалія розвитку: наявність щілини верхньої губи, що йде від її червоної облямівки до носа; /див. тж «ЗАЯЧЬЯ ГУБА»/.

БОЛЕЗНЬ БЕЛЬЦА (лат. morbus Baelzi: від прізвища німецького лікаря Е.Бельца / E.Baelz, 1848-1913/; myxadenitis labialis) хвороба Бельца. Губний міксаденіт — хвороблива інфільтрація тканин біля слизових залоз губ, що супроводжується виразками; /див. тж ГУБНОЙ МИКСАДЕНИТ/

БОЛЬ ДЁСЕН (лат. ulalgia, -ae, f) біль ясен. Суб'єктивно тяжке відчуття в ділянці ясен унаслідок подразнення больових рецепторів.

БОЛЬ ЗУБОВ (лат. dolor dentis; dolor dentalis; denthalgia, -ae, f) біль зубів. Прояв порушень правильного перебігу фізіологічних процесів.

БОЛЬ, ЗУБНАЯ (лат. dolor dentalis; dolor dentis; denthalgia, -ae,/) зубний біль. Прояв порушень правильного перебігу фізіологічних процесів.

БОЛЬ, ПОСЛЕЭКСТРАКЦИОННАЯ (лат. dolor postextractionis; dolor post extractionem) післяекстракційний [післявидальний, післявидаленнєвий] біль. Ниючий біль протягом деякого часу після видалення зуба.

БОЛЬШИЕ НЁБНЫЕ КАНАЛЫ (лат. canales palatini majores) великі піднебінні канали. Канали, що з'єднують крилопіднебінну ямку з ротовою порожниною, утворені з 'єднанням борозен верхньої щелепи і піднебінної кістки; відкриваються великими піднебінними отворами, через них на піднебіння виходять велика піднебінна артерія, вена й однойменний нерв.

БОР, СТОМАТОЛОГИЧЕСКИЙ [ЗУБОВРАЧЕБНЫЙ] (від нім. Bohrer; лат. tjrebra dentalis) стоматологічний [зуболікарський] бор [свердло]. Різальний інструмент для препарування твердих тканин зуба й обробки зубного каріозного [карієсного] дупла [порожнини], що представляє собою металевий стрижень з насічкою на кулястій чи конічній робочій частині, приводиться в обертання бормашиною; (анґ. dental drill).

БОРМАШИНА (від нім. Bohrmaschine) бормашина. Зубосвердлильна машина.

БУГРИСТОСТЬ (лат. tuberositas) горбастість.