ФАСЦИЯ, ЩЁЧНО-ГЛОТОЧНАЯ (лат. fascia buccopharyngea) фасція щічно-глоткова [-ковткова]. Фасція, що покриває зовнішню поверхню щічного м'яза і верхній стискач глотки [ковтки].

ФИБРОМАТОЗ ДЁСЕН (лат. fibromatosis gingivae) фіброматоз ясен. Захворювання, що характеризується більш-менш вираженою гіпертрофією безлічі яснових сосочків, яснового краю чи ґенералізованою гіпертрофією всього ясна, аж до перехідної складки.

ФИБРОЭПИТЕЛИОМА (лат. fibroepithelioma, -atis, и) фіброепітеліома. Доброякісна епітеліальна пухлина кістки і слизових оболонок рота.

ФЛЕГМОНА (лат. phlegmona, -ae, f) флегмона. Гостре запалення пухкої сполучної тканини зі схильністю до дифузного розширення і некрозу тканин; головний збудник — streptococcus pyogenes.   

ФЛОГОГЕННЫЙ (лат. phlogogenes, -is, f) флогогенний. Викликаючий [викликаль-ний, викличний] запалення.

ФЛОССЫ (лат. fila dentalis) зубні нитки, флоси. Бавовняні круглі чи плоскі нитки, використовувані для очищення міжзубних проміжків; /див. тж ЗУБНЫЕ НИТИ/.

ФЛЮОРОЗ (лат. fluorosis, -is, f) флюороз. Хронічна хвороба, зумовлена тривалим надлишковим надходженням в організм фтору та його з'єднань.

ФЛЮОРОЗ, ЗУБНОЙ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ (лат. fluorosis dentalis endemica) зубний ендемічний флюороз. Ураження зубів, що починається з появи поодиноких крейдоподібних цяток на окремих симетрично розташованих зубах, частіше на різцях, перших молярах і премолярах.

ФЛЮС (лат. parulis, -is, J) флюс. Абсцес ясна внаслідок запалення альвеолярного окістя, до якого приєднується субперіостальний абсцес щелепи, часто з більш-менш значним набряком щоки.

ФОЛЛИКУЛЫ МОЛОЧНЫХ ЗУБОВ (лат. folliculi dentium lacteorum) фолікули молочних зубів. Утворення в кістці щелепи, що мають вигляд мішечка.