ЭБНЕРА, ЖЕЛЕЗЫ (лат. glandulae Ebneri) залози Ебнера. Маленькі серозні залози, розташовані в ділянці коренів язика.

ЭБУРНЕАЦИЯ (лат. eburneatio, -onis, f) ебурнеація. Остеосклероз із різким стовщенням і ущільненням кортикального шару, що набуває вигляду слонової кістки; можуть утворюватися темні (від жовтого до чорного кольору) плями.

ЭКВАТОР (лат. equator, -oris, пі) екватор. Найбільш опукла лінія зуба.

ЭКСФОЛИАТИВНЫЙ ГЛОССИТ (лат. glossitis areata exfoliativa) ексфоліативний глосит. Запалення язика, що характеризується чергуванням вогнищ десквамації епітелію з вогнищами його набрякання і помутніння.

ЭКЦИЗИЯ ДЕСНЫ (лат. excisio gingivae) екцизія [вирізування] ясна; (рос. иссечь ниє десны).

ЭМАЛИ, ГИПОПЛАЗИЯ (лат. hypoplasia enameli) гіпоплазія емалі. Недорозвинення емалі.

ЭМАЛИ, КУТИКУЛА (лат. cuticula enameli; membrana enameli; membrana adamantina) кутикула емалі. Щільне утворення на поверхні емалі; /див. тж МЕМБРАНА ЭМАЛИ/.

ЭМАЛИ, МЕМБРАНА (лат. membrana enameli; membrana adamantina; cuticula enameli) мембрана емалі. Щільне утворення на поверхні емалі; /див. тж КУТИКУЛА ЭМАЛИ/.

ЭМАЛЬ (лат. enamelum, -і, п [PNA]; substantia adamantina[BNA, JNA]; adamantinum, -і, и) емаль. Речовина, що покриває дентин в ділянці коронки зуба.

ЭНАНТЕМА (лат. enanthema, -atis, n) енантема. Сип на слизових оболонках, що відповідає экзантемі на шкірі.

ЭНДОДОНТИЯ (лат. endodontia, -ae, J) ендодонтія. Розділ терапевтичної стоматології.

ЭПУЛИД (лат. epulis, -idis.j) епулід. Пухлиноподібні сполучнотканинні розростання на альвеолярних відростках щелеп [щелепів]; /див. тж ЭПУЛИС/.

ЭПУЛИС (лат. epulis, -idis.f) епуліс. Пухлиноподібні сполучнотканинні розростання на альвеолярних відростках щелеп [щелепів]; /див. тж ЭПУЛИД/.

ЭПУЛИС, ВНУТРИКОСТНЫЙ (лат. epulis intraossea) внутрішньокістковий епуліс. Епуліс всередині кістки у щелепі, морфологічним субстратом якого є остеобласти й остеокласти.

ЭПУЛИС, ВРОЖДЕННЫЙ (лат. epulis congenita) вроджений епуліс. Неспецифічна грануляційна пухлина ясна, що виходить з альвеолярного відростка щелепи, звичайно доброякісна, рідко саркоматозна.

ЭПУЛИС, ГРАНУЛЁМАТОЗНЫЙ (лат. epulis granulomatosa) ґранульоматозний епуліс. Виразкований фіброзний епуліс з рясним розростанням Грануляційної тканини в зоні виразки. ЭРУПЦИЯ (лат. eruptio, -onis, f) ерупція. Прорізування зубів.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ, ЖЕВАТЕЛЬНАЯ (лат. efficientia masticatoria) жувальна ефективність. Ступінь зміни, до якого їжа доводиться зубощелепною [зубощеле-повою] системою під час виконання його функції жування.